Афінський Акрополь. Архітектура Стародавньої Греції

 

Архітектура та будівництво

 

Реферат на тему: Афінський Акрополь

 

Нашу подорож ми почнемо з афінського Акрополя — знаменитого пам’ятника великої давньогрецької культури, музею під відкритим небом. Тут, на 156-метровому скельному пагорбі з плоскою вершиною, за кілька тисячоліть до н.е. оселилися перші мешканці Аттики. Протягом сотень сторіч не місце було серцем Давньої Греції, її святинею та гордістю. Ще за півтора тисячоліття до н.е. на Акрополі будували храми, зводили палаци. Час, війни й стихія руйнували їх, а люди відбудовували знову.

Тільки мовчазні камені, які давно поховано під пізнішими забудовами, е свідками тих подій. Для Греції у V сторіччі до н.е. настав період тривалих війн із персами. Перша перемога греків при Марафоні (490 р. до н.е.) підняла їхній бойовий дух, вселила віру та надію. На честь її геніальний скульптор Фідій відлив із захоплених у персів трофеїв величну бронзову статую Афіни Промахос, що засяяла блиском свого списа та шолома з вершини пагорба. Окрилені перемогою греки заклали основу майбутнього храму Афіни -мармурового, замість давнього з вапняку. Але попереду на них ще чекали численні поразки від персів, які нападали знову й знову, кілька разів захоплювали та грабували Афіни.

Перси залишили Акрополь у руїнах, зруйнувавши всі його будівлі. І тоді греки урочисто присягнулися: відновити Акрополь лише тоді, коли загарбників удасться подолати та вигнати з Еллади, а до тих пір — нехай видовище руїн завжди нагадує їм про беззаконня варварів. Нарешті, у 70-х роках до н. е., прийшла довгоочікувана перемога, було укладено мир, і з війни Греція вийшла сильною морською державою, де запанували добробут і процвітання. У середині V сторіччя до н.е. вождем афінської демократії (стратегом) був обраний Перикл — неперевершений оратор, обдарований та мудрий правитель. Він зібрав в Афінах представників усіх грецьких народів, щоб обговорити будівництво нових споруд Акрополя, які б стали достойними богині Афіни та великої перемоги греків. На щастя, саме у цей час поблизу Афін було відкрито багате родовище мармуру, який раніше привозили у невеличкій кількості з островів.

Будівництво очолив Перикл (став, кажучи сучасною мовою, керівником проекту), а допомагав йому (тобто робив усе інше — виконував обов’язки головного архітектора, головного інженера та головного художника) скульптор Фідій, друг Перикла, який до того часу вже створив багато прекрасних скульптур та храмів. Протягом фантастично короткого часу (адже не було тоді ні кранів, ні самоскидів!) греки побудували ансамбль Акрополю: парадний вхід Пропілеї (437- 432 pp. до н.е., архітектор Мнесікл), храм Ніке Аптерос (449 — 420 pp. до н.е., архітектор Каллікрат), головний храм Акрополя та Афін — Парфенон (447- 438 pp. до н.е., архітектори Іктін та Каллікрат), храм Ерехтейон (421- 406 pp. до н.е., архітектор невідомий).

Акрополь здіймався над усіма Афінами, силует Парфенону у давні часи можна було бачити з будь-якого кінця Аттики й навіть з островів. У дні свят на Акрополь прямували урочисті процесії афінян. Перед входом їх зустрічав маленький і витончений храм Ніке Аптерос — храм Безкрилої перемоги. Найчастіше грецька богиня перемоги зображувалася з крилами. Цього ж разу її зробили безкрилою — щоб вона ніколи не змогла більш покинути Афіни і залишилася тут назавжди. Процесія минала величні Пропілеї — складну колонаду з п’ятьма проходами. Збоку, відокремлена стіною, знаходилася невеличка кімната, яку називають пінакотекою.

Тут зберігалися картини, подаровані богині Афіні, Про їхній зміст ми знаємо з давньогрецьких описів: це були міфологічні сюжети, що прославляли подвиги героїв та богів. Словом пінакотека, що буквально означає «сховище дощок» (адже картини тоді малювали фарбами на дошках), стали згодом називати картинну галерею. До речі, у Давній Греції було прийнято присвячувати й дарувати богам твори мистецтва, і безліч скульптур стояли вздовж дороги, а також на сходинках храмів. Отже, пройшовши Пропілеї, процесія вступала на священну територію. Тут височіла бронзова статуя Афіни Промахос (Войовниці) — та сама, відлита Фідієм із перських трофеїв. До наших часів вона не збереглася — від неї залишився лише фрагмент п’єдесталу. За Войовницею було видно Ерехтейон — храм Афіни і Посейдона, побудований на місці суперечки цих богів за володіння Аттикою. Храм не зовсім звичний для греків — асиметричний: усі три його портики розташовані на різних рівнях. В одному з них замість колон — фігури каріатид (жриць Артеміди). У цьому храмі знаходилася священна для греків дерев’яна статуя Афіни — Палладіум, яка, за легендою, сама звалилася з неба, У дворі Ерехтейона росла священна олива, подарована місту Афіною, а зі скелі било солоне джерело, що висік своїм тризубцем Посейдон.

Cторінки ( 1 2 )

 

Поисковый анализ сайта